Його почали боятися: українців намагаються налаштувати проти Вакарчука

Українці вже настільки звикли до різких змін позиції політиків, що суттєва зневіра у гучних гаслах більшості із них цілком виправдана. Справді, доволі часто, отримуючи провладне крісло, вони геть забувають свої обіцянки.

Далеко за прикладами ходити не потрібно – так трапилося із Віктором Януковичем, котрий привів до влади “свій клан”, а потім людям довелося практично кричати про свої права на Майдані.

Щоб трагічні події Революції Гідності не повторилися, суспільство активно почало шукати нових варіантів. Не так давно соціологи та дослідники заговорили про дещо неочікувану кандидатуру – лідера культового гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука.

Підтвердили це і результати відкритих опитувань – музиканта, як виявилося, справді підтримують чимало людей. Навіть ті, хто знайомий з його творчістю на дуже посередньому рівні.

Така популярність не пройшла повз увагу тих, кому вона невигідна: у ЗМІ масово з’являються публікації, відкрито спрямовані на спростування симпатій українців – і це ще м’яко сказано.

Одні називали його “проектом чинної влади” – мовляв, президент готує собі заміну сам, інші в один голос стверджують: не виключена й така ідея з боку США, аби у найбільш “лояльний” спосіб по-тихому дати виборцями альтернативу – тоді останні заспокояться і не будуть виходити на акції протесту:

“…нам, у 2017, як і чотири роки тому, важливо розуміти дві речі: хтось вважає висунення Вакарчука на посаду президента геніальною ідеєю; наслідки цієї ідеї будуть “розгрібати” громадяни України. Участь у президентських перегонах фронтмена музичного гурту “Океан Ельзи” – це гарантовані проблеми для країни незалежно від результатів виборів”, – приблизно такі попередження ставлять електорат практично у глухий кут.

Тут слід нагадати і про реальну позицію Америки, яку так часто перекручують для просування інтересів певного кола осіб: новий президент не повинен жодним чином бути пов’язаний із колишньою злочинною владою, а також не має бути загальновідомим політиком.

І тут “хейтери” прорахувалися: Вакарчук ніколи не ставав на бік регіоналів. Навпаки, кожен його концерт, публічний виступ чи благодійна акція починається з того, що він демонструє свою відверто проукраїнську позицію.

Прихильники Януковича та наближені особи часто говорять кардинально інші речі – згадати хоча б виступ скандально відомого Добкіна-старшого, котрому так і мариться Митний Союз, навіть після мітингів, де його закидують яйцями та відправляють подумки куди подалі.

Дивіться: інтерв’ю з Добкіним

Справді, у лідера “ОЕ” не має досвіду управління країною, і тішити себе надіями щодо керівної посади також не збирався. Але це не завадило йому в різні періоди отримати від 12 до 14% підтримки українців, наступаючи в рейтингу на п’яти всім іншим. Така динаміка зберігається і досі, якщо ознайомитися ретельніше із даними останніх опитувань.

Можливо, саме це дало привід “замовленим кишеньковим кореспондентам” підійти до критики з іншого боку. Приміром, порівняти артиста із боксером Кличко, котрий після того, як балотувався у мери Києва (подивимося правді у вічі) нажив собі не надто позитивної репутації:

“Ми не знаємо, яке майбутнє чекає на Вакарчука. Можливо він повторить долю Кличка після того, як закінчивши з відзнакою курси лідерства у США, розкриє рот та почне віщати щось на політичну тематику. Це не так важливо. Важливим є те, що в Україні помилково політику вважають сценою. А факт намагання завести на цю сцену актора Зеленського чи співака Вакарчука по тій причині, що попередні актори погано грали, лише підтверджують хибне уявлення про древню професію”, – запевняють у мережі.

Повернутися в часи Помаранчевої революції та обіцянок Віктора Ющенка вирішив і політтехнолог Сергій Гайдай – той нібито обережно, на рівні натяків, попереджає, що чекає на Вакарчука і Україну. Мовляв, повторить долю своїх попередників і все закінчиться не надто добре.

“Не дуже важливо, хто вважає Вакарчука своїм проектом – Пінчук чи Порошенко, американці або Коломойський. Важливо зовсім інше. Ким вважає себе і ким є насправді Святослав? І що буде означати для кожного з нас, якщо Вакарчук стане українським президентом?… Чи ви бачите Вакарчука з закривавленим мечем в руках серед відрубаних голів цієї гідри? Я бачу його з мікрофоном і піснями про кохання. Ми втратили великого боксера – можемо втратити великого співака. І отримати нового Ющенка …”.

Цікаво, що хто ж тоді “відрубає голову цій гідрі”, він так і не пояснив. Звісно, простіше підтвердити чиюсь позицію, додавши “експертної оцінки”. А от запропонувати альтернативу мало хто зміг.

Інші звинувачення на адресу Вакарчука базуються на тому, що він уже спробував себе у ролі народного депутата і справу до кінця не довів. Але він не один,у  кого, потрапляючи в Раду, побачивши все на власні очі, з’являлося непереборне бажання – гримнути дверима і ніколи туди не повертатися.

Звідки ж все-таки така цікавість до персони співака? Можливо, справа не тільки в появі нової людини, а й в набутому авторитеті? Так, він постійно спілкується із шанувальниками у Twitter, підтримує тяжкохворих, наших бійців на передовій, бере участь у кампаніях на захист політв’язнів – Сенцова та Кольченка.

Та й це не єдина причина. Попри всі підозри у політичній “некомпетентності”, музикант постійно тримає одну й ту саму лінію, не змінюючи її навіть коли політикум лихоманить від перестановок.

“Те, що називається “нові обличчя”. Як на мене, вибір нового обличчя був досить правильним: його знали. Коли кажуть, що українцям потрібно бачити нове обличчя в політиці, це правда. Але не вся. За зовсім невідомих людей не голосуватимуть. А Вакарчук є не лише музикантом, а й людиною, яку певні категорії суспільства пов’язують із політикою”, – зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Буде Вакарчук балотуватися у президенти, чи ні – покаже час. Але одне зрозуміло вже зараз: інформаційна хвиля проти нього все-таки запущена. Для людей, які її ініціювали, абсолютно не важливий сам лідер “ОЕ” – з таким же успіхом вони могли накинутися й на Володимира Зеленського. Та той завбачливо попередив, що поява у списках партії “Слуга народу”, всього лише жарт.

Головне – вибір завжди повинен залишатися за самими українцями. Вони мають повне право оцінити самостійно шанси того чи іншого кандидата, а не під впливом “замовників” у ЗМІ.

Дивіться: Вакарчук розповів, кого не вистачає в українській політиці

джерело znaj.ua

тисни "вподобати" та будь з нами у facebook

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.